ДВАДЦЯТІ́РКО
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 360.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДВА́ДЦЯТЕРО →← ДВАДНЬО́ВИЙ, А, Е.