ГОРІ́ЩЕ
Горі́ще нар. Выше. Їк узіли Мирін Штолу та з собов горіщ. ЕЗ. V. 34.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 312.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГОРА́, РИ́, →← ГОРІШОК, ШКА,