ГОРІ

Горі нар. Вверхъ. Іде Мар’я горі драбиночкою. Гол. IV. Горі, рибки, горі, горі бистров водов. Гол. І. 337. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 311.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ГОРІ́ВКА, КИ, →← ГОПЦЮВА́ТИ, ЦЮ́Ю, ЄШ,

Смотреть что такое ГОРІ в других словарях:

ГОРІ

власна назва, імен. незмін.Горивід слова: гораімен. жін. роду1. значне пiдвищення над навколишньою мiсцевiстю, або серед iнших пiдвищень2. (що) велика... смотреть

ГОРІ

ГО́РІ, присл., діал.Угору.І потяглись горі селом Санки порожнії (І. Франко);Іде Ольга горі селом і тільки чобітками по насту – чах...чах...чах (Ірина В... смотреть

ГОРІ

присл., діал. Угору.

ГОРІ

Го́рі іменник середнього роду місто в Грузії

ГОРІ

присл. , діал. Угору.

ГОРІ

вгору (горі севом – вгору по селі)

ГОРІ

Нядоля

ГОРІ

нядоля

ГОРІ

нядоля

ГОРІ

вверх

T: 118