ГОНЧАРЮВА́ТИ

Гончарюва́ти и ганчарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ. Аф. 364. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 309.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ГО́НЧИЙ, А, Е. →← ГОНЧА́РЬ

Смотреть что такое ГОНЧАРЮВА́ТИ в других словарях:

ГОНЧАРЮВА́ТИ

ГОНЧАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися гончарством. Володів він золотим ремеслом — гончарював (Речм., Весн. грози, 1961, 12). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 124.... смотреть

T: 257