ВІДМІТИТИ

Відмітити См. Відмічати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 220.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ВІДМІТНИЙ, А, Е. →← ВІДМІТАТИ, ТАЮ, ЄШ,

Смотреть что такое ВІДМІТИТИ в других словарях:

ВІДМІТИТИ

ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ... смотреть

ВІДМІТИТИ

недок. відмічати, док. відмітити1) (робити позначку) to mark, to record, to register; (олівцем) to pencil; (в книзі, журналі та ін.) to register2) (зве... смотреть