ШТИРМА
Штирма нар. Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). Він штирма вдарив мене під бороду палицею. Екатер. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 514.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ШТИРОГРАНЯСТИЙ, А, Е. →← ШТИРКНУТИ, КНУ, НЕШ,