ЧЕКАРЬ

Чекарь (ря, м? рі, ж?). Маленькія дѣти. Борз. у. Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб. Ном. № 12079. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 449.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЧЕКАТИ, КА́Ю, ЄШ, →← ЧЕКАННЯ, НЯ,

Смотреть что такое ЧЕКАРЬ в других словарях:

ЧЕКАРЬ

чекарь че́карьж., собир., "маленькие дети", севск. (Преобр.), укр. че́карь – то же, блр. чекорда́ "гурьба детей, поросят". Преобр. (Труды I, 58) предпо... смотреть

ЧЕКАРЬ

ж., собир., "маленькие дети", севск. (Преобр.), укр. чекарь – то же, блр. чекорда "гурьба детей, поросят". Преобр. (Труды I, 58) предполагает звукоподражательное происхождение от неизвестного мне глаг. чекотать "пищать". Ср. щекот.... смотреть