ХИБКО

Хибко нар. Неустойчиво, шатко. Хибко сидіти. Могил. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 396.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ХИБЛИВИЙ, А, Е. →← ХИБКИЙ, А, Е.

Смотреть что такое ХИБКО в других словарях:

ХИБКО

ХИБКО́,розм. Присл. до хибки́й.

ХИБКО

Хи́бко, присл.

T: 133