УСТИДНО

Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. ІІІ. 507. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 359.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

УСТИЛАТИ, ЛАЮ, ЄШ, →← УСТИДЛИВИЙ, А, Е.

Смотреть что такое УСТИДНО в других словарях:

УСТИДНО

СО́РОМНО присудк. сл. (про відчуття сорому), СО́РОМ, СТИ́ДНО, СТИД, СО́ВІСНО, ПО́СОРОМНО, СОРОМО́ТА розм., СТРА́МНО розм., УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО) діал. Дм... смотреть

УСТИДНО

УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО), у знач. пред., кому, розм.Соромно.– Хоч і встидно мені, а мушу признатися, що не читав [газети] (І. Франко).

УСТИДНО

(встидно), у знач. присудк. сл., кому, діал. Соромно.

УСТИДНО

(встидно), у знач. присудк. сл. , кому, діал. Соромно.

УСТИДНО

усти́дно прислівник незмінювана словникова одиниця діал.

T: 42