Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАРЕ́ШТІ (після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії — у її кінцевому наслідку, в її завершенні), ВРЕ́ШТІ (УРЕ́ШТІ), ЗРЕ́... смотреть
уре́шті[ўрешт'і]= врештіприсл.
УРЕ́ШТІ див. вре́шті.
див. врешті.
прислівник
Уре́шті, присл.
уре́шті прислівник незмінювана словникова одиниця
{ўре́шті}= врешті присл..
пр.. д! ЗРЕШТОЮ, НАРЕШТІ.
див. врешті.
zob. врешті
см. врешті