УПОТРІЙНІ

Употрійні нар. Втрое. О. 1861. XI. Свид. 36. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 348.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

УПОТУЖНИТИ, НЮ, НИШ, →← УПОТЕМКУ

Смотреть что такое УПОТРІЙНІ в других словарях:

УПОТРІЙНІ

присл., діал. Утричі.

УПОТРІЙНІ

присл. , діал. Утричі.

T: 163