УКУПІ

Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Чуб. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. К. ЧР. 71. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Шевч. Ум. Укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали. Мкр. V. 66. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 332.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

УКУПИТИ, ПЛЮ, ПИШ, →← УКУКОБИТИ, БЛЮ, БИШ,

Смотреть что такое УКУПІ в других словарях:

УКУПІ

РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні... смотреть

УКУПІ

УКУ́ПІ див. вку́пі.

УКУПІ

укупочці, укупці див. вкупі, вкупочці і т. д.

УКУПІ

прислівниквместе

УКУПІ

Уку́пі, присл. Уку́пі жи́ти

УКУПІ

див. гуртом

УКУПІ

пр. спільно, разом, гуртом, ур. купно; укупці, укупочці.

УКУПІ

укупочці, укупці див. вкупі, вкупочці і т. д.

УКУПІ

уку́пі прислівник незмінювана словникова одиниця

УКУПІ

Разам

УКУПІ

zob. вкупі

УКУПІ

см. вкупі

УКУПІ

разам

УКУПІ

разам

T: 93