УДІЛИТИ

Уділити См. Уділяти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 320.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

УДІЛЯТИ, ЛЯ́Ю, ЄШ, →← УДІЙ, УДОЮ,

Смотреть что такое УДІЛИТИ в других словарях:

УДІЛИТИ

НАДІЛИ́ТИ кого чим (надати яких-небудь властивостей, якостей, уміння і т. ін.), УДІЛИ́ТИ (ВДІЛИ́ТИ) кому що, ДА́ТИ кому що; НАГОРОДИ́ТИ розм. (перев. ч... смотреть

УДІЛИТИ

УДІЛИ́ТИ див. уділя́ти.

УДІЛИТИ

див. уділяти.

УДІЛИТИ

уділи́ти дієслово доконаного виду

УДІЛИТИ

див. уділяти.

T: 102