1. Словари
  2. Грінченко. Словарь української мови
  3. СУБІЧ

СУБІЧ

Субіч нар. Обокъ, возлѣ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 225.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

СУБОТІШНІЙ, Я, Є. →← СУБІТНИК, КА,

Смотреть что такое СУБІЧ в других словарях:

СУБІЧ

СУ́БІЧ, присл., рідко.Те саме, що о́біч¹.

СУБІЧ

присл., рідко. Те саме, що обіч I.

СУБІЧ

су́біч прислівник обіч незмінювана словникова одиниця рідко

СУБІЧ

Су́біч іменник чоловічого роду населений пункт в Україні

СУБІЧ

присл. , рідко.Те саме, що обіч I.

АБВГҐДЕЄЖЗИЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЮЯI
Разделы
Категории словарей
Подбор слов по буквам
Блог
Словари
Толковый словарь
Большая советская энциклопедия
Список словарей
Сервис
Пользовательское соглашение
Политика конфиденциальности
Наша команда
Контакты | О нас
Оставить отзыв

      

© 2010-2024 SLOVARonline
18+
T: 144