СТРУПКО
Струпко нар. = Їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 220.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СТРУПКУВАТИЙ, А, Е. →← СТРУПКИЙ, А, Е.