СПРОЖОГУ

Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 190.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

СПРОЗОРИТИ, РЮ, РИШ, →← СПРОЖИТОК, ТКУ,

Смотреть что такое СПРОЖОГУ в других словарях:

СПРОЖОГУ

ЗО́ПАЛУ (у стані сильного збудження), ЗГА́РЯЧУ (ЗГА́РЯЧА), СПРОЖО́ГУ, СПО́ХВАТУ розм. Правду сказати, Василько зробив це зопалу, не подумавши (О. Донче... смотреть

СПРОЖОГУ

СПРОЖО́ГУ, присл.1. Дуже швидко; поспішно, прожогом.Знову миша спрожогу кидається убік, – знову ганяє по мишоловці... (Панас Мирний);Спрожогу перешугну... смотреть

СПРОЖОГУ

присл. 1) Дуже швидко; поспішно, прожогом. || Раптово. 2) Діючи необережно.

СПРОЖОГУ

пр., раптово, несподівано, з наскоку, сов. з нальоту; (бовкнути) не думавши, зопалу, просто з мосту; Р. прожогом; п! ЕКСПРОМТОМ.

СПРОЖОГУ

присл. 1》 Дуже швидко; поспішно, прожогом.|| Раптово.2》 Діючи необережно.

СПРОЖОГУ

прислівниксгоряча

СПРОЖОГУ

розм.rashly

СПРОЖОГУ

gwałtownie, migiem, pędem ~ кинутись вперед rzucić się gwałtownie do przodu

СПРОЖОГУ

див. раптом; спересердя

СПРОЖОГУ

Спрожо́гу, присл.

СПРОЖОГУ

спрожо́гу прислівник незмінювана словникова одиниця

СПРОЖОГУ

нар. сгоряча; (опрометью) стремглав

T: 139