СПОКІЙНІСІНЬКО

Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 183.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

СПОКІЙНИЙ, А, Е. →← СПОКІЙНІСІНЬКИЙ, А, Е.

Смотреть что такое СПОКІЙНІСІНЬКО в других словарях:

СПОКІЙНІСІНЬКО

СПОКІЙНІ́СІНЬКО, розм.Присл. до спокійні́сінький.Їжиха [їжачиха] лишилася спокійнісінько на своїм місці (І. Франко);Зайчик, сірий і волохатий, спокійні... смотреть