ВИДНЕЧКО

Виднечко нар. Ум. отъ видно. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 157.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ВИДНИЙ, А, Е. →← ВИДНЕНЬКИЙ, ВИДНЕСЕНЬКИЙ, А, Е.

T: 89