Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому... смотреть
припекти́[приепеикти]-еичу, -еичеш, -еичеимо, -еичеите; мин. -п'ік, -пеикла; нак. -еичи, -еич'іт'
припекти́ до живо́го. Ви́кликати у когось страждання, глибоку образу (несправедливими докорами, репліками і т. ін.). Ті зауваження вивели її з терпіння, бо припекли до живого. Не зреагувати було вже несила (З газети); // Дуже набриднути. — Так бути вилазці чи ні? — спитав по хвилі Горностай, якого безділля у замку припекло до живого (Юліан Опільський).... смотреть
недок. припікати, док. припекти1) мед. to cauterize, to sear2) розм. (гріти) to be bakingсонце припікає — the sun is baking
ПРИПЕКТИ́ див. припіка́ти.
див. припікати.
{приепеикти́} -еичу́, -еиче́ш, -еичеимо́, -еичеите́; мин. -пі́к, -пеикла́; нак. -еичи́, -еичі́т.
Припекти́, див. припіка́ти
див. хотітися
-ечу, -ечеш przypiec, przygrzać; przypalić zob. припікати
припекти́ дієслово доконаного виду
див. припікати.
сов. от припікати
техн. прижигать