ПРИЛІЧИ́ТИ

Прилічи́ти. См. Прилічувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 424.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ПРИЛІЧУВАТИ, ЧУЮ, ЄШ, →← ПРИЛІТУВАТИ, ТУЮ, ЄШ,

Смотреть что такое ПРИЛІЧИ́ТИ в других словарях:

ПРИЛІЧИ́ТИ

ПРИЛІЧИ́ТИ див. прилі́чувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 660.... смотреть