ПРИЛАТАТИ

Прилатати См. Прилатувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 423.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ПРИЛАТУВАТИ, ТУЮ, ЄШ, →← ПРИЛАСКУВАТИ, КУЮ, ЄШ,

Смотреть что такое ПРИЛАТАТИ в других словарях:

ПРИЛАТАТИ

ні приши́ти, ні прилата́ти, зі сл. сказа́ти, говори́ти і под. Недоладно, недоречно, дурниці і т. ін. Дивний чоловік, то мій товариш на правім боці .. Все думає, а Бог знає над чим, а часом якщо скаже, то ні пришити, ні прилатати (І. Франко). приста́вити (приліпи́ти, прилата́ти і т. ін.) ла́тку кому і без додатка. Сказати комусь щось дошкульне або дотепне, смішне. — О, щоб тебе з Денисом! Вже хоч що, а латку й приставить (Г. Квітка-Основ’яненко); На кождого (кожного) знайде, що сказать, кождому (кожному) приліпить латку (І. Франко).... смотреть

ПРИЛАТАТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: прилатавши

ПРИЛАТАТИ

ПРИЛАТА́ТИ див. прила́тувати.

ПРИЛАТАТИ

див. прилатувати.

ПРИЛАТАТИ

прилата́ти дієслово доконаного виду

ПРИЛАТАТИ

див. прилатувати.

T: 96