ПОМІРНО

Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 297.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ПОМІРЧИЙ, ЧОГО, →← ПОМІРНИЦЯ, ЦІ,

Смотреть что такое ПОМІРНО в других словарях:

ПОМІРНО

ПОМІ́РНО.Присл. до помі́рний.Говорить [дама Ломицького] помаленьку і небагато і немало: саме помірно (І. Нечуй-Левицький);Безбородько перестав курити, ... смотреть