ПОВІСТИ

Повісти См. Повідати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 222.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ПОВІСТИТИ, ЩУ, СТИШ, →← ПОВІСНЯНИЙ, А, Е.

Смотреть что такое ПОВІСТИ в других словарях:

ПОВІСТИ

ВІДПОВІДА́ТИ (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо), ВІДКА́ЗУВАТИ, ВІДМОВЛЯ́ТИ рідше, ПОВІДА́ТИ рідко, ВІДРІ́ЗУВАТИ розм., ВІДРУ́БУВАТИ ... смотреть

ПОВІСТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: повівшиповитьДеепричастная форма: повиввід слова: повіститидієсл. док. виду (що зробити?)Дієприсл... смотреть

ПОВІСТИ

ПОВІ́СТИ див. повіда́ти.

ПОВІСТИ

Пові́сти, -ві́м, -віси́, -ві́сть; пові́ж, -ві́жте (іноді пові́дж, -ві́джте)

ПОВІСТИ

див. повідати.

ПОВІСТИ

пові́сти дієслово доконаного виду

ПОВІСТИ

див. повідати.

ПОВІСТИ (ПОВІЧ)

сказати, (скажи)

T: 128