ОХЛЯСТИ
Охлясти и охлянути, ля́ну, неш, гл. Отощать, обезсилѣть, ослабѣть. Котл. Ен. I. 17. Охляв, як в дощ щеня. Ном. № 12134. Охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137. Циган здорово охляв, не може (коси) тягти вже ніяк. Грин. І. 121. Сиджу сама, серце в мене охляло. Г. Барв. 299.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 79.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОХМАЙРИН, НА, →← ОХЛЯПНУТИ, ПНУ, НЕШ,