ОПРОЧЕ

Опроче нар. 1) = Опріче 1. Опроче тих пісень… співають і таких. О. 1861. XI. 9. 2) = Опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 60.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ОПРОШКУВАТИ, КУ́Ю, ЄШ, →← ОПРОСТАТИСЯ, ТАЮСЯ, ЄШСЯ,

Смотреть что такое ОПРОЧЕ в других словарях:

ОПРОЧЕ

ОПРОЧЕ (15) предл. с род. пад.1.Вне, за пределами чего-л.: А буду опроче Москвы, а ѹдаритъ ми челом москвитинъ на москвитина пристава ми дати. Гр 1389... смотреть