ОКУБЛИТИСЯ

Окублитися См. Окублюватися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 51.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ОКУБЛЮВАТИСЯ, ЛЮЮСЯ, ЄШСЯ, →← ОКСЕЛЕНТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Смотреть что такое ОКУБЛИТИСЯ в других словарях:

ОКУБЛИТИСЯ

ГНІЗДИ́ТИСЯ (про птахів, звірів і т. ін. — мостити гнізда, жити де-небудь), КУ́БЛИТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм. — Док.: загнізди́тися, огнізди́тися розм. о... смотреть