ОБІРУЧКИ

Обіручки нар. = Обіруч. МВ. ІІ. 112. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 11.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ОБІРУЧНИЙ, А, Е. →← ОБІРУЧ

Смотреть что такое ОБІРУЧКИ в других словарях:

ОБІРУЧКИ

ОБІ́РУЧКИ, присл., розм.Те саме, що обі́руч 1.– Се ми йдемо в берег по воду, – одкажу голосно. Та відра на коромисел, та Катрю обіручки за собою (Марко... смотреть

ОБІРУЧКИ

присл., розм. Те саме, що обіруч 1).

ОБІРУЧКИ

обі́ручки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.

ОБІРУЧКИ

присл. , розм. Те саме, що обіруч 1).

T: 143