Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СТРУГА́ТИ (знімати стружку з поверхні дерева рубанком), ВИСТРУ́ГУВАТИ, ОБСТРУ́ГУВАТИ, ГЕМБЛЮВА́ТИ (ГЕМБЕЛЮВА́ТИ) розм. — Док.: поструга́ти, ви́стругати... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: обстругавшиобстрогатьДеепричастная форма: обстрогав
недок. обстругувати, док. обстругатиto plane, to pare down (away)
ОБСТРУГА́ТИ див. обстру́гувати.
див. обстругувати.
(обстружу, обстружеш и обстругаю, обстругаєш) сов. от обстругувати
【完】 见 обстругувати
обструга́ти дієслово доконаного виду
див. обстругувати.
техн. обстрагивать