НЕОБЛУДНО

Необлудно нар. Чистосердечно, нелицепріятно. Волын. г. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 552.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

НЕОБМИЛЬНИЙ, А, Е. →← НЕОБЛУДНИЙ, А, Е.

Смотреть что такое НЕОБЛУДНО в других словарях:

НЕОБЛУДНО

НЕОБЛУ́ДНО.Присл. до необлу́дний.Говорити необлудно.

НЕОБЛУДНО

зах. Присл. до необлудний.

НЕОБЛУДНО

необлу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця

НЕОБЛУДНО

зах. Присл. до необлудний.

T: 120