НЕВПОКІЙНО

Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась. МВ. (О. 1862. III. 72). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 541.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

НЕВПОМКУ →← НЕВПОКІЙНИЙ, А, Е.

Смотреть что такое НЕВПОКІЙНО в других словарях:

НЕВПОКІЙНО

НЕВПОКІ́ЙНО.Присл. до невпокі́йний.Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а й я всміхнулась і ніби чогось раділа (Марко Вовчок);Петр... смотреть