НАКЛЮ́НУТИСЯ

Наклю́нутися См. Накльовуватися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 494.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

НАКЛЮЧИ́ТИСЯ, ЧУ́СЯ, ЧИ́ШСЯ, →← НАКЛЮВА́ТИСЯ, ЛЮЮ́СЯ, Є́ШСЯ,

Смотреть что такое НАКЛЮ́НУТИСЯ в других словарях:

НАКЛЮ́НУТИСЯ

НАКЛЮ́НУТИСЯ див. накльо́вуватися2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 106.... смотреть