НАДІЛЛЯ́ТИ

Наділля́ти гл. = Надлити. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 483.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

НАДІЛЯ́ТИ, ЛЯ́Ю, ЄШ, →← НАДІЛИ́ТИ

T: 83