НАДО́КОЛО

Надо́коло нар. Вокругъ, кругомъ. Кам’янець вінець: надоколо вода, а в середині біда. Ном. № 710. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 484.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

НАДОКУЧА́ТИ, ЧА́Ю, ЄШ, →← НАДОЗОЛИ́ТИ, ЛЮ́, ЛИ́Ш,

Смотреть что такое НАДО́КОЛО в других словарях:

НАДО́КОЛО

НАДО́КОЛО, присл., діал. Те саме, що надоко́ла. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 74.... смотреть

T: 102