НАВМІ́Р

Навмі́р нар. Какъ попало безъ разбора. Іван навмір бе гусят. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 472.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

НАВМІРУ́ЩЕ →← НАВЛЕ́ЖАЧКИ

T: 104