НАВВЕРЛЕ́
Навверле́ нар.
1) Наоборотъ.
2) Напрямикъ, не держась дороги (пойти); грубо напрямикъ (сказать). Сказати павверле.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 467.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАВВИ́ПЕРЕДКИ →← НАВБИ́ТКИ