НАБРИ́ДНУТИ

Набри́днути См. Набридати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 465.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

НАБРИ́ЖЖУВАТИ, ЖУЮ, ЄШ И НАБРИ́ЖКУВАТИ, КУЮ, ЄШ, →← НАБРИ́ДЛИВИЙ, А, Е.

Смотреть что такое НАБРИ́ДНУТИ в других словарях:

НАБРИ́ДНУТИ

НАБРИ́ДНУТИ див. набрида́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 19.... смотреть