НАБО́КУВАТО

Набо́кувато нар. Наклонно въ одну сторону. Набокувато зроблений віз. Черк. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 464.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

НАБОЛІ́ЛИЙ, А, Е. →← НАБО́КУВАТИЙ, А, Е.

Смотреть что такое НАБО́КУВАТО в других словарях:

НАБО́КУВАТО

НАБО́КУВАТО, розм. Присл. до набо́куватий. Набокувато зроблений віз (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 18.... смотреть