Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НА́РУЧ, присл., розм. Збігаючись з чиїмись інтересами, бажаннями і т. ін. У натовпі де-не-де Гмирі наруч почулися вигуки невдоволення Цигулею (Головко, II, 1957, 305). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 179.... смотреть