МИСТЕ́ЦЬКИ

Мисте́цьки нар. Мастерски. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 428.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

МИСТЕ́ЦЬКИЙ, А, Е. →← МИСТЕ́ЦЬ, ТЦЯ́,

Смотреть что такое МИСТЕ́ЦЬКИ в других словарях:

МИСТЕ́ЦЬКИ

МИСТЕ́ЦЬКИ. Присл. до мисте́цький 1. Ніякі митці не вигадають оригінальних слів. Вони лише можуть мистецьки створити комбінацію їх (Досв., Вибр., 1959, 14); Всередині оброблений [палац] деревом під кольорові мармури і під метали! Оброблено напрочуд мистецьки! (Вишня, І, 1956, 165); Знов його.. голова сновигала між кіньми й конокрадами, і знову його знівечене око, до половини засноване кривавими прожилками, мистецьки вибирало розкішну породу (Стельмах, І, 1962, 499). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 719.... смотреть

T: 134