БОКУРИ

Бокури мн. Кожаный поясъ. Желех. См. Букурія. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 83.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

БОКШІЙ, ШІЯ, →← БОКУВАТИ, КУ́Ю, ЄШ,

T: 91