ЛЮЛЯ́ТА
Люля́та Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята. Мил. 40.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 389.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЛЮ́ЛЯТИ, ЛЯЮ, ЄШ, →← ЛЮ́ЛЯННЯ, НЯ,