ЛУЛУ́СЬ!

Лулу́сь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб! Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 381.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЛУН, НА, →← ЛУЛУ́СНУТИ, НУ, НЕШ,

T: 138