КРІПЕНЬКО
Кріпенько нар. Довольно крѣпко. А рака кріпенько держить. Стор. І. 15.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 309.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КРІПЕЦЬ, ПЦЮ, →← КРІПЕНЬКИЙ, А, Е.