ЗРАДЛИВО

Зрадливо нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 182.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЗРАДНІЙ →← ЗРАДЛИВИЙ, А, Е.

Смотреть что такое ЗРАДЛИВО в других словарях:

ЗРАДЛИВО

прислівникизменчиво

ЗРАДЛИВО

Присл. до зрадливий.

ЗРАДЛИВО

зрадли́во прислівник незмінювана словникова одиниця

ЗРАДЛИВО

Присл. до зрадливий.

ЗРАДЛИВО

нар. предательски

T: 34