ЗРАДЛИВО
Зрадливо нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 182.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗРАДНІЙ →← ЗРАДЛИВИЙ, А, Е.