ЗМУСИТИ

Змусити См. Змушати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 168.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЗМУСУВАТИ, СУ́Ю, ЄШ, →← ЗМУРУВАТИ, РУ́Ю, ЄШ,

Смотреть что такое ЗМУСИТИ в других словарях:

ЗМУСИТИ

ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИК... смотреть

ЗМУСИТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: змусившипримусити когось щось виконаватизаставитьДеепричастная форма: заставив ¤ змусити погодит... смотреть

ЗМУСИТИ

зму́сити[змусиетие]-ушу, -сиеш; нак. -ус', -ус'теи

ЗМУСИТИ

недок. змушувати, док. змуситиto force, to constrain, to compel

ЗМУСИТИ

див. змушувати.

ЗМУСИТИ

Зму́сити, див. зму́шувати

ЗМУСИТИ

【完】 见 змушувати

ЗМУСИТИ

{зму́сиетие} -у́шу, -сиеш; нак. -ус, -у́стеи.

ЗМУСИТИ

зму́сити дієслово доконаного виду

ЗМУСИТИ

матем. вынуждать, принуждать

ЗМУСИТИ

див. змушувати.

ЗМУСИТИ

-ушу, -усиш zmusić

ЗМУСИТИ

сов. от змушувати

T: 188