ЗАРА́НШЕ
Зара́нше нар. = Зарані. Коли б пан Феб од перепою заранше в воду не заліз. Котл. Ен. VI. 64. Паси, та й заранше пригонь. Ном. № 12096.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 88.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАРАТУВА́ТИ, ТУ́Ю, ЄШ, →← ЗАРА́НОК, НКУ,