ЗАМІ́ТИТИ

Замі́тити См. Замічати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 66.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЗА́МІТКА, КИ, →← ЗАМІТА́ТИСЯ, ТА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Смотреть что такое ЗАМІ́ТИТИ в других словарях:

ЗАМІ́ТИТИ

ЗАМІ́ТИТИ див. заміча́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 213.... смотреть