БЕЗВІСТНО
Безвістно нар. Безвѣстно, невѣдомо. Десь дівся безвістно. Волч. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 38.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЕЗВІСТЬ, ТИ, →← БЕЗВІСТНИЙ, А, Е.