ДОСТЕМЕНІ́СІНЬКО
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 431.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДОСТЕ́МЕНО →← ДОСТЕМЕНІ́СІНЬКИЙ, А, Е.