ДООБІ́ДАТИ

Дообі́дати См. Дообідувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 421.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ДООБІ́ДНІЙ, Я, Є. →← ДООБІ́Д

Смотреть что такое ДООБІ́ДАТИ в других словарях:

ДООБІ́ДАТИ

ДООБІ́ДАТИ див. дообі́дувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 368.... смотреть